Очікує на перевірку

Карлов Андрій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карлов.
Андрій Карлов
рос. Андрей Геннадьевич Карлов
Андрій Карлов
Андрій Карлов
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Туреччині
12 липня 2013 — 19 грудня 2016
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрДмитро Медведєв
ПопередникВолодимир Івановський
НаступникОлексій Єрхов
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в КНДР
9 липня 2001 — 20 грудня 2006
ПрезидентВолодимир Путін
ПопередникВалерій Денисов
НаступникВалерій Сухінін
Народився4 лютого 1954(1954-02-04)
Москва, СРСР
Помер19 грудня 2016(2016-12-19) (62 роки)
Анкара, Туреччина
ПохованийХімкінське кладовищеd
Виборчий округдипломат
Відомий якдипломат, політик
Місце роботиПосольство Росії в Північній Кореїd, Посольство Росії в Північній Кореїd і Посольство Росії в Південній Кореїd
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
ОсвітаМосковський державний інститут міжнародних відносин
Дипломатична академія МЗС РФ
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин (1976) і Дипломатична академія МЗС РФ (1992)
Релігіяправослав'я
Нагороди
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрі́й Генна́дійович Ка́рлов (рос. Карлов Андрей Геннадьевич, 4 лютого 1954(19540204) року, м. Москва, СРСР  — 19 грудня 2016 року, Анкара, Туреччина[1][2]) — радянський, російський дипломат, надзвичайний і повноважний посол (2011). Герой РФ (посмертно, 2016).

Біографія

[ред. | ред. код]

Згідно з офіційними даними Міністерства закордонних справ РФ, Андрій Карлов народився в Москві в родині Геннадія Карлова та Марії Олександрівни. У нього також була сестра на ім'я Олена Ширанкова, яка була на 6 років молодша за нього. У 1968 році, коли Карлову було 14 років, його батько помер у віці 37 років від серцевої недостатності. У 2018 році губернатор Брянської області Олександр Богомаз стверджував, що Карлов родом з міста Клинці. У місті Клинці діє благодійний фонд ім.Андрія Карлова, головою якого є його вдова Марина Карлова [3].

За власним визнанням Карлова: «Я представник третього покоління в нашій сім'ї, яке працює на дипломатичній службі. Мій дід прийшов на роботу в МЗС нарком СРСР) у січні 1922 року. Я виріс у сім'ї дипломата, і приклад моїх батьків мав для мене велике значення» [4].

Освіта

[ред. | ред. код]

Андрій Карлов закінчив московську школу № 648, яка на сьогоднішній день носить його ім'я.

За словами Георгія Толорая (дипломата, професора кафедри сходознавства Московського ДІМВ МЗС СРСР/РФ, Андрій Карлов у Московському ДІМВ МЗС СРСР глибоко вивчав Корею, її історію та мову [5]. У 1976 році закінчив факультет міжнародних економічних відносин МДІМВ МЗС СРСР. Володів корейською та англійською мовами.

Діяльність в КНДР та Республіці Корея

[ред. | ред. код]

З 1976 року перебував на дипломатичній службі. З 1976 по 1981 роки та з 1984 по 1990 роки Андрій Карлов працював у Посольстві СРСР у Північній Кореї (КНДР).

З 1992 по 1997 рік Андрій Карлов працював у Посольстві РФ в Республіці Корея (Південна Корея).

З 9 липня 2001 до 20 грудня 2006 року — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Північній Кореї (КНДР)[6][7]. У згоді із Кім Чен Іном сприяв будівництву Троїцького храму РПЦ МП Корейської єпархії в Пхеньяні. 13 серпня 2006 року, в день освячення храму патріархом Московським Кирилом (Гундяєвим), він був нагороджений орденом преподобного Серафима Саровського III ступеня. У цьому ж храмі відбулося рукоположення двох перших північнокорейських православних священників. У цьому ж храмі в ті дні Андрій Карлов та його дружина Марина вінчалися. Вінчання звершив патріарх Московський Кирил (Гундяєв) [8].

Діяльність в Росії

[ред. | ред. код]

1992 року закінчив Дипломатичну академію МЗС Росії.

У 2007—2009 роках — заступник директора Консульського департаменту МЗС Росії.

З 26 січня 2009 до 12 липня 2013 року — директор Консульського департаменту МЗС Росії.

Діяльність в Туреччині

[ред. | ред. код]

З 12 липня 2013 до смерті (19 грудня 2016 року) — Надзвичайний і повноважний посол РФ в Турецькій Республіці[9][10].

У лютому 2014 року відкривав Центр російської науки і культури в Анкарі[11]. Колеги Андрія Карлова розповідають, що криза у відносинах між Туреччиною і Росією після збиття російського Су-24 винищувачем F-16 у Туреччні у листопаді 2015 року він сприймав дуже особисто, оскільки раніше у відносинах двох країн вдалося домогтися серйозних зрушень і в політиці, і в економіці, підписати угоду про „Турецький потік“ в обхід України та багато іншого.

Убивство

[ред. | ред. код]
Докладніше: Убивство Андрія Карлова

19 грудня 2016 року на виставці «Росія очима Турків» у Анкарі Карлова застрелив Мевлют Мерт Алтинташ (тур. Mevlüt Mert Altıntaş) — турецький поліцейський, що на той момент не перебував на службі[12][13][14][15]. Після пострілів у посла, вигукнув «Аллаху Акбар, Аллаху Акбар. Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію. Поки наші провінції не будуть в безпеці, ви також не відчуєте смак безпеки. Це помста за Алеппо. Ми вмираємо там, ти помреш тут. Не підходьте, не підходьте. Лише смерть забере нас звідси. Кожна особа, яка брала участь у цій жорстокості — заплатить»[16][17][12][15][18], що натякол на участь Росії в Сирійській війні. За деякими даними, стрілець пройшов на виставку за допомогою поліцейського посвідчення [19]. За повідомленнями турецьких ЗМІ, нападника було застрелено турецькою поліцією.

Через 15 хвилин після нападу Мевлют був убитий спеціальними силами, його мати, сестра, а також сусід по кімнаті затримані[20].

Цього ж дня Путін дав вказівку міністру закордонних справ Лаврову представити Карлова до державної нагороди і внести пропозицію про увічнення його пам'яті[21]. За словами Путіна, Карлов був блискучим дипломатом», «дуже інтелігентним, м'якою людиною, добрим»[21].

Путін прощається з Карловим в МЗС. 22 грудня 2016
Путін прощається з Карловим в МЗС. 22 грудня 2016

Похорон

[ред. | ред. код]

20 грудня 2016 року церемонія прощання з Андрієм Карловим пройшла в аеропорту Анкари Есенбога. З турецької сторони на ній були присутні мер Анкари Мелих Гекчек, міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу та віцепрем'єр Тогрул Тюркеш[22]. Заупокійну літургію в аеропорту звершив архімандрит Константинопольської православної церкви Віссаріон (Комзіас) [23].

Того ж дня літак ФСБ доставив труп Карлова в Москву. У аеропорту Внуково літак зустрічали глави МЗС Росії і Туреччини Сергій Лавров і Мевлют Чавушоглу[24].

22 грудня 2016 року тіло відспівали в Москві у Храмі Христа Спасителя, богослужіння провів Патріарх Московський Кирил (Гунядєв), у заходах взяв участь Путін[25]. Цього ж дня Карлова поховали з військовими почестями (церемонія похоронів військовослужбовців згідно з установам ЗС РФ) на Хімкинському цвинтарі (Москва) поряд із його батьком.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Пам'ятник на вулиці Карлова в [[Демре]], [[Туреччина]].
Пам'ятник на вулиці Карлова в [[Демре]], Туреччина.

Рішенням міської ради столиці Туреччини 9 січня 2017 року вулиця в Анкарі, на якій знаходиться посольство Росії, названа іменем Андрія Карлова[26][27].

20 грудня 2016 року мерія Анкари ухвалила рішення назвати виставковий зал в Центрі сучасного мистецтва, у якому був застрелений Андрій Карлов, на його честь[28].

20 грудня 2016 року вчена рада МДІМВ заснував іменні стипендії та премії ім.Карлова для студентів і викладачів університету, що займаються східною проблематикою. Крім того, ім'я посла буде також присвоєно дипломатичному клубу МДІМВ[29].

10 лютого 2017 року в будівлі «Пошти Росії» в Москві була представлена поштова марка, присвячена Андрію Карлову. На марці зображено портрет Карлова, медаль «Золота Зірка», а також будинок Міністерства закордонних справ Росії. Марка була випущена тиражем 135 тисяч примірників в рамках продовження серії «Герої Російської Федерації». Відбиток гасіння першого дня марки поставили вдова посла Марина Карлова, гендиректор МЗС Росії Сергій Вязалов і глава «Пошти Росії» Дмитро Страшнов. За словами Вязалова, «конверт з гасінням цієї марки залишиться в музеї Міністерства закордонних справ»[30].

3 лютого 2017 року Московська школа ГБОУ «Школа № 648» була перейменована у «Школа № 648 імені Героя Російської Федерації А. Р. Карлова»[31].

У лютому 2017 року ім'я Андрія Карлова вулиці на Дорогомиловской Заставі, біля обеліска «Москва — місто герой», між Кутузовським проспектом і Великий Дорогомиловской вулицею.

10 квітня 2017 року на будівлі посольства Росії в Північній Кореї (КНДР) у Пхеньяні відкрита меморіальна дошка з написом «Тут служив Батьківщині Герой Росії Андрій Карлов» і барельєфом[32].

19 грудня 2017 року меморіальна дошка роботи народного художника РФ Олександра Рукавишникова була встановлена в Москві на вулиці Петрозаводської, д. 24, к. 2, де Андрій Карлов жив з 2011 до 2016 роки.

Мати, жінка і син Карлома із Лавровим
Мати, жінка і син Карлова із Лавровим

Сім'я

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Герой РФ (посмертно, 20 грудня 2016 року) — за проявлені стійкість і мужність на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації в Турецькій Республіці, великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу РФ[37].
  • Подяка Президента РФ (19 лютого 2011 року) — за заслуги в підготовці та проведенні XIV Петербурзького міжнародного економічного форуму[38].
  • Орден преподобного Серафима Саровського III ступеня (РПЦ, 13 серпня 2006)[39].

Дипломатичний ранг

[ред. | ред. код]
  • Надзвичайний і повноважний посланник 2-го класу (15 січня 2002 року)[40]
  • Надзвичайний і повноважний посланник 1-го класу (25 серпня 2004 року)[41]
  • Надзвичайний і повноважний посол (22 березня 2011 року)[42]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Список послів Російської Федерації в державах Азії;
  • Ернст фон Рат

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://tass.ru/proisshestviya/3887350 [Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.] ТАСС: «20:25:12 Посол РФ в Турции Карлов скончался от полученных ранений, об этом сообщила официальный представитель МИД РФ Мария Захарова.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Губернатор пообещал наказать отправивших детей в Турцию чиновников :: Общество :: РБК. web.archive.org. 25 грудня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. ↑ Посол РФ: ждем шагов Турции для нормализации отношений. (Интервью РИА Новости) - Новости - Генеральное консульство Российской Федерации в Стамбуле. web.archive.org. 9 квітня 2019. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ Коллеги и друзья вспоминают убитого в Турции Андрея Карлова, которому было 62 года. Новости. Первый канал. web.archive.org. 22 грудня 2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 9 июля 2001 года № 808 „О назначении Карлова А.“. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 20 декабря 2006 года № 1440 „О Карлове А.“. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  8. ↑ «Андрей Карлов звонил мне из бронепоезда Ким Чен Ира» | Православие и мир. web.archive.org. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12 июля 2013 года № 628 „О назначении Карлова А.“. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  10. ↑ "Підлість і провокація". В Анкарі убитий російський посол Андрій Карлов. РИА Новости (рос.). 20161220T0202+0300Z. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 20 грудня 2016.
  11. ↑ Колеги і друзі згадують вбитого в Туреччині Андрія Карлова, якому було 62 роки. Новини. Перший канал. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2018.
  12. ↑ а б Russian ambassador Andrei Karlov shot and injured in Turkey. BBC news. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  13. ↑ Walker, Shaun; Shaheen, Kareem; Chulov, Martin (19 грудня 2016). Russian ambassador to Turkey killed in Ankara shooting. The Guardian. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.
  14. ↑ Russian ambassador shot dead in Ankara gallery. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 19 грудня 2016 — через Reuters.
  15. ↑ а б Gumrukcu, Tuvan; Butler, Daren (19 грудня 2016). Russian ambassador gunned down in Ankara, Russian agency says killed. Reuters. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.
  16. ↑ Turkey: Russia's ambassador in Ankara killed in shooting attack by police officer. haaretz.com. Reuters and the Associated Press. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 грудня 2016.
  17. ↑ Russian ambassador to Turkey dead: Andrey Karlov dies after being shot in Ankara. The Independent. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.
  18. ↑ שגריר רוסיה בטורקיה נרצח. המתנקש צעק: "אנחנו מתים בחלבּ, אתם תמותו כאן [Russia's ambassador to Turkey was murdered. The assassin shouted: "We are dying Bhlb, you will die here"] (Іврит) . ynet. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 19 грудня 2016.
  19. ↑ Russian ambassador to Turkey Andrei Karlov shot dead in Ankara - BBC News. web.archive.org. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  20. ↑ Cleary, Tom (19 грудня 2016). Mevlut Mert Altintas: 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  21. ↑ а б Нарада з Сергієм Лавровим, Сергієм Наришкіним і Олександром Бортніковим. kremlin.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  22. ↑ Церемонія прощання з послом Росії Карловим проходить в аеропорту Анкари — Газета.ru | Новини. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2018.
  23. ↑ Церемония прощания с послом России Карловым проходит в аэропорту Анкары - Газета.Ru | Новости. web.archive.org. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  24. ↑ Літак з тілом посла РФ в Туреччині приземлився в аеропорту Внуково. tass.ru. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ В Анкарі одну з вулиць назвуть іменем загиблого посла Андрія Карлова (укр.). RT. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 21 грудня 2016.
  27. ↑ Вулицю в Анкарі перейменували на честь вбитого посла Росії в Туреччині. РБК. 9 січня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  28. ↑ Виставковий зал в Анкарі назвуть в пам'ять про вбитого російському після (укр.). RT. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 21 грудня 2016.
  29. ↑ МДІМВ заснував стипендії імені загиблого російського посла в Туреччині (укр.). RT. 21 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 21 грудня 2016.
  30. ↑ У Москві презентували марку на честь російського посла Андрія Карлова. Gazeta.Ru. «Газета.Ру», АТ. 10 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  31. ↑ ГБОУ Школа № 648 присвоєно ім'я Героя Російської Федерації Андрія Геннадійовича Карлова, ГБОУ Школа № 648, Москва. sch648.mskobr.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 31 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Биография Андрея Карлова. ТАСС. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 19 грудня 2016.
  34. ↑ Вбивство російського посла буде розслідуватися в рамках справи про теракт — Російська газета. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  35. ↑ Посольство Росії в КНДР - Консульський відділ. rusembdprk.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  36. ↑ Дипломатический состав - ГЕНЕРАЛНО КОНСУЛСТВО НА РУСКАТА ФЕДЕРАЦИЯ В гр.ВАРНА. web.archive.org. 23 жовтня 2021. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 11 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  37. ↑ Андрію Карлову присвоєно звання Героя Російської Федерації. Kremlin.ru (рос.). 21 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
  38. ↑ Розпорядження Президента Російської Федерації від 19.02.2011 № 102-рп «Про заохочення». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  39. ↑ Освящение храма Живоначальной Троицы в Пхеньяне и пребывание делегации Русской Православной Церкви в КНДР : Русская Православная Церковь. mospat.ru. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 21 декабря 2016.
  40. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 15 января 2002 года № 53 «О присвоении дипломатических рангов». Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 2 березня 2020.
  41. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 августа 2004 года № 1110 «О присвоении дипломатических рангов». Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 19 грудня 2016.
  42. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 22 марта 2011 года № 340 «О присвоении Карлову А. Г. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посла». Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлов_Андрій_Геннадійович&oldid=43861013